Державний архів Запорізької області: Офіційний сайт
УВАГА!!!
Особистий прийом громадян, у тому числі іногородніх громадян та громадян пільгових категорій у 1 та 2 корпусах Державного архіву Запорізької області призупинено до окремого розпорядження.
Прийом звернень громадян, запитів фізичних і юридичних осіб, консультування проводиться дистанційно таким чином:
через поштові скриньки: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
через номери засобів зв’язку (телефон, факс):
тел.: (061) 787 47 44;
факс: (061) 787 51 73;
«гаряча» телефонна лінія: (061) 787 45 51.
З 25 листопада 2020 року Державний архів Запорізької області відновлює роботу читального залу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року № 1100 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641» відвідувачі зобов’язані дотримуватися протиепідемічних вимог (мати при собі захисну маску та рукавички).
Ураховуючи площу читальних залів Державного архіву Запорізької області одночасне перебування користувачів у читальному залі корпусу 1 (вул. Українська, 48, м. Запоріжжя) обмежується до двох осіб; у читальному залі корпусу 2 (проспект Соборний, 162б, м. Запоріжжя) – до однієї особи.
Інформуємо, що вологе прибирання читального залу із застосування антисептичних засобів здійснюється двічі на день. Кожні дві години проводиться провітрювання читального залу протягом 5 хвилин.
Графік роботи читального залу: понеділок-четвер з 09.00 до 16.00, обідня перерва з 12.00 до 13.00 (для провітрювання та вологого прибирання).
Робота у читальному залі здійснюється відповідно до попереднього запису за телефоном: (061) 787 45 51 або через поштові скриньки: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Проведено тематичний короткостроковий семінар з актуальних питань діяльності архівних установ області
Середа, 18 листопада 2020, 11:18
17 листопада 2020 року Державним архівом Запорізької області та Запорізьким центром перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій проведено (дистанційно, з використанням платформи zoom) тематичний короткостроковий семінар з актуальних питань діяльності архівних установ області для працівників архівних установ райдержадміністрацій, міських (міст обласного значення) рад та трудових архівів. В семінарі взяли участь 35 слухачів.
«До 90-ї річниці заснування Бердянського художнього музею ім. Бродського»
Четвер, 05 листопада 2020, 10:40
З початком німецько-радянської війни музей був евакуйований, бо в ньому було чимало портретів політичних діячів СРСР, а ці матеріали підлягали негайній евакуації та збереженню. Картинна галерея та книги були евакуйовані у місто Сталінград. Наприкінці 1945 року музейна колекція повернулася до сучасного Бердянська. Непоправною втратою для музею виявилася повністю знищена документація. Початковий період створення та формування колекцій мав чимало недоліків та протиріч. Власні картини та скульптури, привезені Ісаком Ізраїльовичем Бродським, первісно рахувались експонатами краєзнавчого музею, тому й могли бути зараховані як краєзнавчі експонати.
Осипенківський художній музей ім. Бродського поновив свою діяльність у грудні 1947 р. та підпорядковувався обласному управлінню культури. 27 вересня 1958 р. м. Осипенко перейменоване у м. Бердянськ, а музей у Бердянський художній музей ім. Бродського.
Згідно з постановою Запорізького обласного управління культури від 25 серпня 1962 р. № 267 відбулось об’єднання краєзнавчих та художніх музеїв, які очолив один директор. Функціями музею була пропаганда та популяризація образотворчого мистецтва, лекції, екскурсії, складання каталогів, путівників та анотацій.
Читати далі: «До 90-ї річниці заснування Бердянського художнього музею ім. Бродського»
До уваги користувачів!
Четвер, 15 жовтня 2020, 09:45
Інформуємо, що в рубрику Довідковий апарат в електронному вигляді розділу НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ добавлена база даних Список радянських військовополонених, які померли в лазареті м. Запоріжжя у 1942-1943 рр. (за документами фонду Р-5593 Колекція метричних книг і книг реєстрації актів громадянського стану по Запорізькій області, опису № 13 Книги реєстрації актів громадянського стану по м. Запоріжжя)
«Запоріжцям - учасникам бойових дій присвячується»
Понеділок, 12 жовтня 2020, 13:29
Представляємо добірку фотодокументів Державного архіву Запорізької області про уродженців та мешканців Запорізької області, учасників війни на сході України за незалежність та територіальну цілісність проти російської збройної агресії.
Читати далі: «Запоріжцям - учасникам бойових дій присвячується»
«До 55-ї річниці створення Національного заповідника на о. Хортиця»
Четвер, 17 вересня 2020, 14:58
Постановою Ради Міністрів УРСР від 18 вересня 1965 р. № 911 «Про увічнення пам’ятних місць, зв’язаних з історією Запорозького козацтва» територія о. Хортиця м. Запоріжжя була оголошена державним історико-культурним заповідником.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1993 р. № 254 історико-культурному заповіднику на о. Хортиця був наданий статус національного і заповідник став іменуватися - Національний заповідник «Хортиця».
Представляємо добірку документів з фонду Р-5760 «Киценко Микола Петрович (1921-1982), краєзнавець, один із організаторів Державного історико-культурного заповідника Запорозького козацтва на о. Хортиця, лауреат республіканської премії ім. Д. Яворницького», яка дає змогу ознайомитися з організаційним періодом створення заповідника.
Читати далі: «До 55-ї річниці створення Національного заповідника на о. Хортиця»
До уваги користувачів!
П'ятниця, 28 серпня 2020, 12:44
Інформуємо, що в розділі НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ рубрика Довідковий апарат в електронному вигляді в серпні поповнилася новими описами ПЕРІОДУ до 1917 р. та розпочато оприлюднення описів ПЕРІОДУ після 1917 р.
СВЯТКУВАННЯ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НА ЗАПОРІЖЖІ
Вівторок, 18 серпня 2020, 15:24
День Незалежності України – державне свято України, яке відзначається 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою України Акту проголошення незалежності України.
Представляємо добірку фотографій з фондів Державного архіву Запорізької області, які висвітлюють святкові заходи, приурочені Дню Незалежності України.
«До 120-ї річниці від дня народження В.Г. Фоменка, краєзнавця, автора нарисів, оглядів і статей з історії Південної України»
Понеділок, 27 липня 2020, 13:29
Відомий дослідник історії Запорізького краю Віктор Гаврилович Фоменко народився 28 липня 1900 року в с. Обіточне Чернігівського району Запорізької області. Трудове життя Віктора Гавриловича розпочалося з 14 років і далі було тісної пов’язане з історією країни. Брав участь у громадянській війні, навчався у військово-інженерній школі, на командирських курсах, працював на будівництві Нижньо-Тагільського металургійного та Уральського вагонобудівного заводів, потім - Всесоюзна академія кольорової металургії (закінчив її у званні “горный генерал - директор II ранга”), після якої працював головним інженером Коунрадського рудника, директором свинцево-срібного рудника „Ельбрус”, що в Грузії. У 1954 році Віктор Гаврилович вийшов на пенсію і переїхав на свою малу батьківщину. Решту життя він присвятив дослідженню історії, географії, культури рідного краю, активно цікавився його топонімікою. Стає читачем Всесоюзної бібліотеки ім. Леніна у Москві, Публічної бібліотеки ім. М. Е. Салтикова-Щедріна у Ленінграді, стає членом географічного товариства при АН СРСР. Така самовіддана дослідницька робота не могла не дати результатів. З’являються його дослідження в “Известиях Всесоюзного географического общества”, у центральних і республіканських журналах, обласних і районних газетах. В. Г Фоменко входив до комісії по складанню тому “Запорізька область”, що увійшов до 26-томного видання “Історії міст і сіл УРСР”. У 1969 році у видавництві “Промінь” виходить його книга “Звідки ця назва”, якою користуються читачі і по сьогоднішній день. Краєзнавець підготував до друку багато своїх праць, на жаль, вони так і не побачили світ. В. Г. Фоменко не був професійним істориком-краєзнавцем, але те, що він устиг дослідити, назавжди залишить його ім’я серед інших почесних дослідників нашого краю. В.Г. Фоменко зарекомендував себе авторитетним знавцем не тільки літопису Запорізького краю. Його праці були опубліковані в журналах „Дон”, “Волга,” в „Археологічному журналі” АН СРСР та інших виданнях. Краєзнавець розшифрував і витлумачив близько п’яти тисяч топонімів та гідронімів.
«30 річниця з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України»
Середа, 22 липня 2020, 14:04
16 липня 1990 р. Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Ця подія стала важливим елементом процесу державотворення, визначила основи державного, політичного, економічного ладу і що саме головне – самостійність і суверенітет України.
На зламі 90-х рр. XX cт. в українському радянському суспільстві відбувалися радикальні зміни, що стали передумовами проголошення Декларації. Роки горбачовської перебудови продемонстрували нездатність влади вирішити нагальні питання економічного розвитку країни, повноцінно та якісно забезпечити реалізацію назрілої системи модернізації радянського суспільства, що в свою чергу зумовило поширенню національно-демократичного руху.
Читати далі: «30 річниця з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України»
«До 120-ї річниці з дня народження В.Г. Магара (1900-1965 рр.), народного артиста СРСР.»
Понеділок, 22 червня 2020, 09:18
Володимир Герасимович Магар – одна з найвідоміших театральних постатей м. Запоріжжя та серед тогочасних діячів культури та мистецтва, Народний артист СРСР та Народний артист УРСР. За період творчої діяльності, В.Г. Магар зіграв більше 250 ролей та організував понад 70 вистав. Більша частина його вистав були поставлені за сучасними творами того часу («Богдан Хмельницький», «Макар Діброва», «Над голубим Дунаєм»). Також режисер не оминав і українську класику, в виставах яких майоріли український фольклор та традиції («Маруся Богуславка», «Назар Стодоля», «Украдене щастя», «Майська ніч», «Вій»).
Більше статтей...
Сторінка 1 з 25
