image01
Міська електростанція
image01
Буд. Лєщинського
image01
Вулиця Соборна
image01
Земська лікарня
image01
Магазин «Комунар»
image01
Олександрівська земська управа
image01
Будинок по вул. К. Лібкнехта
image01
Готель «Росія»
image01
Будинок купця Тавоніуса
image01
Вул. Олександрівська
image01
Народний будинок
image01
Вокзал «Олександрівськ»
image01
Олександрівська в’язниця
image01
Водонапірна башта
image01
Покровська Соборна Церква

Змінити розмір шрифта

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

Голодомор 1932-1933 років

Банер

Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Банер

До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війнів

Банер

Архіви до 200-річного ювілею Великого Кобзаря

Банер

Я маю право!

Банер

Корисні посилання:

До 1025-річчя Хрещення Київської Русі

Увага! Відкрито в новому вікні. Друк

Архівні матеріали надають змогу задовільнити інтелектуальний інтерес до одного з центральних аспектів людського досвіду – релігії та духовного життя. Представляємо історію спорудження церкви Святого Миколая м. Олександрівська до її знесення у 1932 році.

 

З історії церкви Святого Миколая м. Олександрівська


Зародження парафії при Миколаївській церкві м. Олександрівськ можна віднести до початку сімдесятих років ХІХ століття, з часу будівництва Лозово-Севастопольської, пізніше Південної залізниці.

Станція Олександрівськ служила центром Південної залізниці тут знаходилося її Головне експлуатаційне бюро, згодом управління залізницею та Олександрівські головні майстерні. На будівництво приїжджали люди з усієї Росії, влаштовувалися на роботу і обживалися на цих землях.

За відправленням своїх релігійних потреб, робітники зверталися до Соборної церкви м. Олександрівська. Згодом кількість населення значно збільшилась і виникла гостра необхідність у відкритті своєї , окремої церкві. Але її будівництво потребувало велику кількість грошей. У 1889 році розпочалося збирання пожертвувань, зусиллями працівників залізниці та жителів залізничних селищ станції Олександрівськ було зібрано 11000 карбованців. Земельна ділянка під будівництво церкви була подарована поселянами - власниками Шенвізської сільської громади.

На зібрані кошти у 1892 році на залізничній станції міста Олександрівськ розпочалося будівництво церкви в пам'ять порятунку Олександра ІІІ та його сім'ї під час аварії імператорського поїзда 17 жовтня 1888 року поблизу станції Борки Харківської області. Будівництво тривало до травня 1893 року. Збудована церква мала такий вигляд: кам'яна будівля (внутрішньою площею 45,00 квадратний сажнів) з залізним дахом і п'ятьма куполами, всередині були дві круглі цегляні печі оббиті залізом. У дворі знаходилася дзвіниця, крита залізом в якій розміщалися великий дзвін вагою 50 пудів, 10 фунтів і шість маленьких загальною вагою близько 25-30 пудів. Також при церкві були цвинтар і 1 1/4 десятини садибної землі.

15 травня 1893 року церква була освячена в Ім'я Святого Миколая Чудотворця.

Постійний причт, який складався з священика і псаломщика в Миколаївську церкву було призначено тільки на початку 1894 року, а до цього часу служби проводилися священиками Соборній церкви  м. Олександрівська.

Але незабаром назріла невідкладна потреба у спорудженні іншої більш просторої церкви, тому, як збудована церква (малий храм) стала замала і вже не відповідала за своїми розмірами кількості населення парафії, і не могла задовольняти духовні потреби всіх парафіян. Церковно - парафіяльним піклуванням був складений проект будівництва нової церкви (внутрішньою площею 131 квадратну сажень), який був схвалений Будівельним відділенням Катеринославського губернського правління. Закладка церкви в Ім'я Святителя і Чудотворця Миколая відбулася 26 вересня 1905 року.

Влітку 1906 року було закладено фундамент цоколя і частина цегляних стін нової церкви (великого храму), у 1907 році проведена споруда церковної огорожі на кам'яному фундаменті з цегляними колонами.

1908 році у зв’язку з відсутністю коштів будівництво на деякий час було призупинено, але завдяки пожертвуванням парафіян будівництво відновилося. Протягом тривалого часу будівля церкви постійно добудовувалась.

1932 році у зв'язку з укладанням поворотного кола трамвайної лінії на площі Південного вокзалу (зараз це залізничний вокзал Запоріжжя–1) церква була знесена.


Третяк Світлана Дмитрівна

головний спеціаліст-архівіст

Державного архіву Запорізької області